На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Колаїя - (голос Ієгови) (Неєм 11.7)-аналог. Гассенуя. СТАВКА ПЛАВАЮЧА - ставка відсотка, конкретні значення якої невідомі. Соматотропінома - Див. Аденома гіпофіза оксифильная (еозинофильная).

Аксельрод Павло Борисович

(1850-1928). Учасник російського революційного руху. З початку 70-х рр.- народник, учасник гуртка "чайковцев". Восени 1874 р. емігрував за межу. Повернувшись нелегально в Росію, в 1878 - 1879 р. м. бере енергійну участь у відновленні діяльності "Южнорусського робочого Союзу". Після розколу партії "Земля і Воля" на "Народну Волю" і "Чорний переділ" Аксельрод примикає до чернопередельцам. У 1883 р. разом з Плехановим, Засуліч, Дейчем і Ігнатовим засновує першу російську соціал-демократичну організацію, групу "Звільнення труда". З 1900 р. - один з редакторів перших російських соціал-демократичних газет "Іскра" і "Зоря". Бере активну участь в підготовчих роботах по скликанню II з'їзду РСДРП. На II з'їзді партії в 1903 р. Аксельрод примикає до меншовиків і в ряді статей в новій "Іскрі" дає принципове обгрунтування меншовизму. У роки революції 1905-1907 Аксельрод висуває опортуністичний ідею скликання "робочого з'їзду" і організації широкої робочої партії. З настанням реакції він очолює "ліквідаторську течію" в соціал-демократичній партії. Під час світової війни Аксельрод зайняв оборонческую позицію, хоч і брав участь в Циммервальдської конференції. Після Лютневої революції 1917 р.- член Виконкому Петроградського Ради, активно підтримував Тимчасовий уряд. Жовтневу революцію зустрів з неприхованою ворожістю. Знову емігрувавши закордон, підіймає кампанію проти Радянської Росії і диктатури пролетаріату.

Джерело: interpretive.ru

© 2014-2022  yur.in.ua