На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Еволюційна психологія - Додаток дарвиновских ідей еволюції до людських істот. Ця дисципліна заснована на ідеї "природи людини", яка, згідно з її прихильниками, була сформована в процесі природного відбору і містить ряд характеристик, "схвалених" в ході цього процесу. Виходячи з подібних поглядів, можна прийти до висновку, що (наприклад ) для вітчима буде природно убити свою приймальну дитину, тому що між ними немає генетичного зв'язку. Точно так само можна вважати статеву розбещеність природною для чоловіків, оскільки при цьому вони домагаються найбільшого репродуктивного успіху. Критики еволюційної. ВИТЕСНЕНИЯ-СЕНСИБИЛИЗАЦИИ, ШКАЛА - Шкала оцінки особистості, розроблена для визначення захисних реакцій індивіда проти загрозливих стимулів. Що Витісняють, в порівнянні з сенсибилизирующимися, мають більше проблем із загрозливими стимулами, часто маючи тенденцію не заміняти їх. Вони також виявляють більш слабу пам'ять на загрозливі матеріали, про які вони взнали, мають більш низьку загальну обізнаність про тривогу і більш позитивний образ Я. ЛИБОЙЕРА, МЕТОД - Метод природного народження дитини, разрабо таємний на основі допущення, що народження дитини може статися з меншим "насиллям" для немовляти. Родоразрешение відбувається в затемненій кімнаті, немовля поринає в теплу воду і потім вміщується на живіт матері, і відділення пуповини відбувається пізніше, ніж звичайне. СТАЦІОНАР - [від лати. stationarius - нерухомий] - 1) лікувальна установа, що має постійні місця для хворих (на відміну від амбулаторія, поліклініки); 2) всяка постійна установа на відміну від тимчасового і пересувного. БАЗАЛЬНИЙ - [див. баз-] - биол.][ основний, що відноситься до основи;][ лежачий в основі або під ним;][ розташований у основи, звернений до нього.

РИСМЕН (RIESMAN) Девід (P. 1909)

- амер. дослідник, представник психоаналитич. орієнтації в соціології і культурологии. У 1931 отримав міру д-ра биохимич. наук. Після трирічного навчання в Гарвард. школі права стає проф. юриспруденції. У 1937-41 - проф. права в ун-ту Буффало. У 1941 веде иссле-доват. проект в Колумбійськом ун-ті і видає дві роботи: "Гражд. права в перехідний період" і "Демократія і дифамація". У 1946 - проф. соціальних наук Чикаг. ун-та; очолює исследоват. проект по вивченню масових комунікацій. У рез-ті цієї роботи в 1950 з'являється книга "Самотній натовп", що приніс йому широку популярність. Ця книга стала одним з найбільш доступних і популярних досліджень, присвячених аналізу відчуження людини, втрати ним особової автономії і обмеження свободи, характерної для совр. культури. У книзі досліджується вплив процесу модернізації на свідомість і поведінку совр. людини і вирішується питання про долю человеч. індивідуальності в масовому об-ве. З одного боку, подібно Марксу і Веблену, Р. намагався виявити взаємозв'язок між екон. розвитком об-ва і соціально-культурними змінами, що відбуваються в йому, з інш., подібно Райху і Фромму, він надає великого значення вивченню соціального характеру, трактуемого ним як частина "характеру" загального для безликого оточення індивіда, його "значущих інших".
Р. досліджує природу і специфіку соціального характеру, його типи в різних країнах в різні истор. епохи, причини його вияву, процес формування і заміни іншими типами соціального характеру; його зв'язок з многообр. сторонами человеч. життєдіяльність і соціально-психол. наслідків переходу до індустріальної і постиндустриальной культури. Він намагається встановити взаємозв'язок між разл. истор. епохами і типами характеру, виділяючи при цьому три гл. истор. періоду і відповідні ним типи об-ва: 1) тип з "високим потенціалом приросту населення" (напр., ср. віку); 2) тип з "перехідним зростанням населення" (напр., Ренесанс - Реформація); 3) спад населення" (, що "починається напр., совр. індустріально розвинені об-ва). Кожному їх цих трьох періодів відповідають три типи соціального характеру: "орієнтованого-на-традицію", "орієнтованого-на-себе" і "орієнтованого-на-іншого". У об-ве "високого потенціалу приросту населення" індивід характеризується високою мірою конформности, прихильністю традиції і підкоренням владним структурам, займає чітко опр. місце в об-ве, грає суворо фіксовану соціальну роль; соціальна мобільність і індивідуальність тут мінімальні.
Коли непосредств. зв'язки з орієнтованого-на-традицію об-вом рвуться, коли міняється стабільне співвідношення смертності і народжуваності і відбувається бурхливе зростання населення, ми говоримо об об-ве "перехідного зростання". Для нього характерні різко зростаюча соціальна мобільність, швидке накопичення капіталу, експансія і колонізація. Про-у такого типу не може задовольнитися само собою що розуміється орієнтацію-на-традицію, йому потрібен-зовсім інакший тип характеру: заповзятливий, ініціативний, люблячий ризик і все нове. Для цього необхідні індивідуальність, самостійність і творч. початок, а не точне проходження розпорядженням, традиціям і ритуалам. І тоді особливе значення придбаває орієнтацію-на-себе, внутр., що означає, а не зовнішнє джерело мотивації, велику свободу вибору цілей, різноманітність коштів їх досягнення, менший контроль сім'ї, клану і пр. Орієнтації-на-себе, характерна для періоду первонач. накопичення капіталу, означає, що людина сприймає себе як індивіда і усвідомлює, що його доля в його руках. Якщо орієнтації-на-себе типова для "старого середнього класу", то орієнтації-на-іншого стає типовим характером "нового середнього класу" в "об-ве спаду населення, що починається ". Орієнтації-на-іншого - тип характеру, що уперше з'являється в середовищі вищого середнього класу совр. індустріальної Америки. У наст. час цей тип характеру широко розповсюджується і в інших індустріально розвинених країнах, де є схожі з. Америкою умови його виникнення, до крим Р. насамперед відносить розвинений капіталізм, індустріалізацію, урбанізацію. У цьому об-ве "освіту, дозвілля, сфера обслуговування поєднуються із зростаючим споживанням інформації і образів, в надлишку що надаються новими коштами масової комунікації". Міняються способи і кошти досягнення цілей, виховання дітей, відносин в сім'ї і т.д.
Мотивація поведінки людей цих трьох типів характеру абсолютно різна. У орієнтованого-на-традицію людини - це страх бути зганьбленим у разі невідповідності прийнятим в об-ве нормам, виконання к-рих від нього чекають. У орієнтованого-на-себе людини - мотивація внутрішня, свого роду "внутр. голос", що визначає його поведінку. Тому залежність від навколишніх його людей здається незначної. І, нарешті, орієнтованого-на-іншого людина залежить в своїй поведінці виключно від інших людей. Гл. тема "Самотнього натовпу" і інш. робіт масового об-ва і пов'язані з ним проблеми: человеч. автономія, відчуження, масові комунікації і культура, сім'я, виховання, соціальна стратифікація.
Соч.: The Lonely Crowd; а Study of the Changing American Character (with R. Denney, N. Glazer). New Haven, 1950; Faces in the Crowd. New Haven, 1952; Individualism Reconsidered. Giencoe, III., 1954; Thorstein Veblen. N.Y., I960; Abundance for what? Garden City; N.Y., 1965; The Academic Revolution. Garden City, 1968 (with Ch. Jencks); Деякі типи характеру і про-у // Социол. дослідження. 1993. № 3.
Е.Д. Руткевчч

Джерело: terme.ru

© 2014-2022  yur.in.ua