На головну сторінку   Виконання робіт на замовлення  

ПЕРША СИГНАЛЬНА СИСТЕМА - [від лати. signum - знак і греч. systema - (ціле), складене з частин, з'єднання] - система відображення дійсності в формі відчуттів і сприйнять, загальна для тварин і людини; складає основу вищої нервової діяльності і зводиться до сукупності багатоманітних (аж до вельми складних) умовних і безумовних рефлексів на безпосередні подразники або їх сліди. Термін "П. з. з." запропонований І.П. Павловим (1932). П. з. з. людини характеризується більшою, ніж у тварин, швидкістю иррадиации і концентрації нервового процесу, його рухливістю, що забезпечує швидкість перемикання, утворенням. РАНДОМІЗУВАТИ - 1. Відбирати або вибирати об'єкти, події, суб'єктів експерименту і т.д. таким чином, щоб не було ніяких паттернов систематизації, що виявляються або схильності. Тобто проводити відбір таким чином, щоб кожна подія мала рівну і залежну імовірність бути відібраним. 2. Організовувати послідовність або підбір подій таким чином, щоб не було ніякої очевидної моделі або системи. Див. випадковий, випадкова вибірка. Згода обізнаного випробуваного - (Informed consent) - етичний принцип, що вимагає, щоб експериментатори в достатній мірі інформували випробуваних, після чого ті самі повинні вирішувати, чи будуть вони брати участь в експерименті. ПРАГНЕННЯ ДО ДОСЯГНЕННЯ УСПІХІВ - потреба людини, що виявляється в його стійкому прагненні до успіхів в різних видах діяльності, особливо в ситуаціях змагання з людьми. ДОЛИХОЦЕФАЛИЯ - (dolichocephaty) - наявність у людини відносно довгого черепа з краниальним індексом менше за 75. - Доліхоцефалічеський (dolichocephalic).

НАТУРАЛІЗМ

(лати. naiura-природа) - методологічний принцип обгрунтування моральності, вживаний у мн. домарксистских і нек-рих совр. буржуазних етичних теоріях. Суть його складається в прагненні, по-перше, пояснити моральність не з суспільних умов людського буття, а з вічної і незмінної природи людини, по-друге, будувати етичні теорії, спираючись на дані і методи природних наук. Позитивним моментом в Н. є те, що він був направлений проти уявлень про надприродне джерело моральності, а в певних умовах - проти суспільних відносин, що перешкоджали вираженню "природної природи" людини. Натуралістичне тлумачення вимог моральності виникає ще в древності. Нек-рі філософи намагалися вивести їх з "природного" прагнення людини випробовувати насолоду і уникати страждання (Епікуреїзм), інш., навпаки, вважали, що моральність складається в звільненні від "земних пристрастей" і життя "згідно природі" світу (Стоїцизм). Перша т. зр. надалі отримала розвиток в концепціях гедонизма і евдемонизма, другої - в теоріях природжених моральних почуттів (Етичного почуття теорії). Особливо велике значення натуралістичне розуміння моралі придбаває в новий час, в етичних вченнях епохи Відродження (Дж. Бруно, Б. Телезіо), в теоріях "розумного егоїзму" (Егоїзму теорії), потім в утилітаризмі, в еволюційній етиці і інш. теоріях моралі, На початку XX в. Мур (Інтуїтівізм) звинуватив всю попередню етику в "натуралістичній помилці", неправомірно широко використовуючи термін "Н." для позначення всіх теорій, в к-рих категорії добра і боргу визначаються за допомогою неморальних понять" - інтересів людини, природних або соціальних і навіть надприродних законів, насолоди, щастя і інш. Таке тлумачення давало підставу зарахувати в розряд натуралістичних теорій не тільки вульгарно-матеріалістичні, біологічні і психологічні теорії етики, але і нек-рі релігійні моральні вчення, напр., теорію "природного закону" (Неотомізм), а іноді навіть і марксистську етику. У 60-х рр. в совр. буржуазній етиці намітився явний поворот до Н., в до-ром мн. філософи бачать альтернативу позитивістським школам в етиці (Неопозітівізм). С Н. вони зв'язують можливість знайти правильне співвідношення цінностей і фактів, подолати пануючий в буржуазній етиці принцип автономії моралі. При цьому відмічені вище риси натуралістичного підходу в етиці придбали особливий відтінок в совр, концепціях Н. Так, пояснення моральності безпосередньо зв'язується з досягненнями молекулярної біології і генетики; в закономірностях цих наук прихильники Н. намагаються знайти методологію етики. Звідси слідує ототожнення біологічних і моральних цінностей, пов'язаних ніби з всім ходом природної еволюції, перебільшення ролі природних наук для вдосконалення моралі, заперечення класового характеру моралі в класовому об-ве. Оголошуючи нерівність людей буржуазного об-ва слідством "природних" відмінностей, закладених в біологічній природі людини, совр. Н. знімає проблему виховання людини на основі певної системи цінностей. Щонайбільше етичне виховання підміняється системою маніпулювання, що перетворює людину в добре налагоджений механізм, належно що відповідає на вимоги соціальної середи. Марксизм відкидає натуралістичне розуміння моралі як ненаукове, т. до. специфічні потреби людини не дані "природою", а складаються в процесі історії і характер моральних норм, принципів, ідеалів в кінцевому результаті формується конкретною соціальною дійсністю. Розкриваючи соціальне значення Н., марксизм показав, що ці теорії служать обгрунтуванням ідеї непорушності буржуазного об-ва і його моралі.

Джерело: terme.ru

© 2006-2019  yur.in.ua