На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

F23.1 Гострий поліморфний психотическое розлад з симптомами шизофренії. - А. Должни виявлятися критерії А, Би, В і Г гострого поліморфного психотического розладу Б. Виявляются деякі критерії шизофренії (F20.0- F20.3) протягом більшої частини часу з початку розвитку розладу, але вони не обов'язково відповідають цьому діагнозу повністю, тобто відмічаються щонайменше: 1) будь-якої з симптомів в F20, F1.1 а-г або 2) будь-якої з симптомів F20, G1.2 від д) до з) В. Симптоми шизофренії попереднього критерію Би виявляються не більше за один місяць. Соромити - Від цього по можливості потрібно стримуватися. Відповідне висловлювання повинне бути коротким, тим більше до них не треба те і справа повертатися (з приводу однієї і тієї ж провини). Не за всі негативні вчинки доцільно соромити людину публічно, не при всяких свідках. Слідує при цьому чуйно враховувати особливості особистості. Якщо людина безсоромна, то він побачить лише негативну реакцію на свою позицію, а докір не надасть етичного впливу. ВІДБІР ЗРАЗКІВ СПОНТАННИЙ - Вибірка подій або елементів, яка проводиться, по суті, "спонтанно", без урахування репрезентативности. Такі вибірки незмінно упереджені. Типові опити людей на вулиці, які так люблять провести радіо і телестанції, відносяться до цього типу. Очікування - 1. психологічний процес, що завершується усвідомленням результату ймовірностний стимуляції, що передбачається; 2. емоційний стан передбачення; 3. в статистиці - істинне середнє. ЦИТОГЕНЕТИКА - Галузь вивчення спадковості, що спеціалізується на дослідженнях структури і функцій хромосом і генів.

Різноманітність російської філософії в контексті культури

Російська думка в XIX в. зазнала значної еволюції від полуподражательних тенденцій до створення самобутніх течій і справжнього філософського ренесансу рубежу XIX-XX вв. Вже до середини сторіччя в період, умовно званий "досоловьевским", існували яскраві особистості, кухлі однодумців, протиборствуючі напрями, перекази західної філософської літератури, власні оригінальні витвори. Російська думка накопичувала потенціал для злету, шукала адекватні для вираження своєї самости засобу і способи.
Одним з таких коштів була філософська поезія, що чуйно вловлювала приховані і явні рухи вітчизняної самосвідомості. Зародившись в середньовічний період, вона продовжила свій розвиток в новий час. У XIX в. з нею пов'язані імена А. Баратинського, А. Толстого, А. Фета, В. Соловьева і багатьох інших мислителів-поетів. Звернемося до особистості одного з них - Ф. І. Тютчева (1803-1873), автора славнозвісних рядків "Розумом Росію не зрозуміти..." і "Думка проречена є брехня". Дворянин, дипломат, багато років що прожив в Європі, що гаряче любив Росію, він намагався виразити суть свого збагнення Батьківщини через поетичні і символічні образи бідних селищ, народної доброти, фатальної долі, збірної сили, невимовної в словах таємниці.
Крім поетичного натхнення, Тютчев відрізнявся гострим розумом, здатністю аналітичної думки, демонструючи пером довідність своїх поглядів. Йому належать декілька публіцистичних робіт, з яких можна виділити статтю "Росія і Німеччина", написану з приводу гучної в Європі книги маркіза де Кюстіна "Росія в 1839 році", де поряд зі справедливими випадами проти миколаївського режиму присутня принизлива оцінка країни і її народу загалом, що поєднується з досить поверхневим "поглядом з карети" поблажливого, якщо не сказати ущипливого, мандрівника.
Стаття була опублікована на французькій мові в Німеччині, а потім на російському в Росії. Використовуючи франко-німецькі протиріччя, Тютчев звернувся до німецької сторони як великого народу, який постраждав від недавньої експансії Наполеона подібно іншим націям. Значення недавніх потрясінь показало особливу роль Росії і її невіддільність від Європи при неслиянности з нею, виявило амплуа своєрідної "третьої сили" в романо-германо-слов'янській ойкумена. Тютчев прагнув дезавуювати в очах європейської публіки антиросійські тенденції французької пропаганди, що поволі готувала реванш з боку імперії Наполеона III (що і сталося під час Кримської війни). Минуле і теперішній час Росії свідчать про неї як про самобутню східно-християнську цивілізацію, пов'язану із західноєвропейською історією і культурою. І якщо Німеччини, тоді ще роздробленої і вразливої, Тютчев пророче сповіщав роль майбутнього лідера Західної Європи, то Росії пристала роль лідера Східної Європи. Від стабільності і дружнього характеру германо-російських відносин залежить майбутнє континенту, як справедливо і пророче сповіщав російський поет-мислитель в середині XIX сторіччя.

Джерело: terme.ru

© 2014-2022  yur.in.ua